Іран пригрозив сусіднім державам масштабними заходами у відповідь у разі їх приєднання до нової санкційної кампанії США. Підтримка американських обмежень автоматично перетворить сусідів на ворогів республіки та поставить їхні інтереси під прямий удар.

Жорстка риторика прозвучала напередодні очікуваного виступу міністра фінансів США Скотта Бессента. У понеділок адміністрація Дональда Трампа планує анонсувати пакет заходів, який у Білому домі вже назвали «найсуворішими санкціями в історії Ірану».

Головною метою нового тиску стане Азія. Вашингтон має намір вдарити по незалежних китайських НПЗ, які закуповують іранську сировину, і великим банкам КНР, які проводять платежі. За підсумками 2025 року Пекін викупив понад 80% всього морського експорту іранської нафти, тому вторинні американські санкції можуть спровокувати жорсткі кроки у відповідь з боку китайської влади.

У самому Ірані визнають тяжкість ситуації. Президент Масуд Пезешкіан охарактеризував конфлікт як «повномасштабну економічну війну» та закликав вивести країну з глухого становища «ні війни, ні миру», який повністю блокує приплив інвестицій. Поки помірні політики в особі Пезешкіана та спікера парламенту шукають дипломатичні шляхи для порятунку економіки, консервативне крило продовжує вимагати воєнної ескалації.

На тлі дипломатичного глухого кута Ормузька протока залишається фактично паралізованою. Тегеран відмовляється відкривати ключову торгову артерію до повного зняття американської морської блокади зі своїх портів, пропускаючи лише поодинокі судна. За даними Міненерго США, обсяги транзиту нафти через Ормуз уже впали більш ніж удвічі — з довоєнних 20 млн. до 8 млн. барелів на добу.