На тлі військового конфлікту, що триває на Близькому Сході, і порушення судноплавства через Ормузьку протоку на ринки знову повернулися побоювання з приводу глобального виснаження запасів нафти. Однак новий аналіз Goldman Sachs показує: попри серйозну напругу в ланцюжках постачання, ситуація не є тотальним структурним дефіцитом.

За оцінками інвестбанку, безпосередній вплив логістичних збоїв найбільш гостро виявився в Азії, яка критично залежить від імпорту нафтопродуктів із Перської затоки. Багато азійських економік отримують із цього регіону близько половини своїх запасів палива, а залежність таких країн, як Південна Корея та Сінгапур, сягає майже 75%.

Попри очевидну вразливість, повномасштабний дефіцит поки що вдається стримувати. Це пояснюється тим, що імпортери змогли оперативно перейти на альтернативних постачальників, залучити чинні резерви та ввести обмеження на експорт для стабілізації внутрішніх ринків. Однак у Goldman попереджають, що цей буфер має тимчасовий характер. До кінця березня обсяги чистого імпорту нафти в Азію різко скоротилися, що вказує на зростаючу напругу в системі в міру уповільнення близькосхідних постачань.

У звіті наголошується на нерівномірності удару по різних видах палива. Нафтохімічна сировина, така як нафта та зріджений нафтовий газ (СНД), вже зіткнулася з гострим дефіцитом через історично низькі запаси та технічні складності зберігання. Паралельно світові ціни на дизельне пальне та авіагас різко пішли вгору, відображаючи як фізичні обмеження пропозиції, так і превентивне накопичення запасів учасниками ринку.

Goldman Sachs також фіксує зростаючі ознаки локального дефіциту. Ряд країн, включаючи Індію та Таїланд, вже повідомили про збої у постачаннях та вимушеному нормуванні палива. В інших частинах Азії уряди почали вводити адміністративні заходи щодо управління споживанням.

Проте банк утримується від класифікації ситуації як структурної кризи пропозиції. Великі економіки, такі як Китай і Японія, мають значні стратегічні резерви, що дозволяє їм абсорбувати поточний шок. Ширший ринок, на думку аналітиків Goldman, все ще зберігає гнучкість за рахунок перенаправлення торгових потоків та скорочення комерційних запасів.

Фундаментальний висновок звіту у тому, що глобального виснаження запасів нафти нині немає. Однак якщо блокада Ормузької протоки затягнеться, локальні дефіцити та стрибки цін неминуче посилюватимуться, насамперед ударивши по регіонах із максимальною залежністю від сировинного імпорту.