Ринок Китаю демонструє стійкість до енергетичного шоку, спричиненого війною в Ірані, попри статус найбільшого імпортера нафти. З кінця лютого 2026 року китайський індекс CSI 300 знизився лише на 0,3%. Для порівняння, фондові ринки Японії та Південної Кореї за аналогічний період впали на 6% та 9% відповідно.

Інвестори використовують юань та державні облігації КНР як захисні інструменти. Масштабні інвестиції Пекіна у відновлювану енергетику та сектор електромобілів забезпечують стабільність активів. Ці чинники знизили залежність другої економіки світу від імпорту копалин в умовах різкого зростання нафтових котирувань.

«Міжнародні інвестори не беруть до уваги китайські класи активів як захисна гавань», — підкреслив Кері Йунг, голова підрозділу боргових ринків Великого Китаю в Pictet Asset Management. Провідний аналітик T. Rowe Price Кларенс Лі додав, що випереджальна динаміка ринків КНР має тактичний характер і може зберегтися у найближчій перспективі.

Стратегічні резерви сировини, обсяг яких досяг 1,4 млрд. барелів, також підтримують стійкість КНР. За оцінками Macquarie Group, цих запасів достатньо покриття внутрішніх потреб країни протягом 6 місяців. Наявність буфера мінімізує ризики для виробництва у разі блокування постачань через Ормузьку протоку.